Знайти хорошого спеціаліста у сільському господарстві – справа дуже складна. Тому в агрооб’єднанні AgroGeneration переконані, що фахівців треба готувати самим. На це не шкодують ні коштів, ні часу. Але й віддача – величезна.
В Україні працює понад 20 вищих навчальних закладів та майже 200 коледжів і технікумів аграрної спеціалізації, але серед їх випускників агропідприємства не можуть знайти необхідну кількість молодих спеціалістів належного рівня підготовки. За даними рекрутингових агентств, у сільському господарстві на 10 вакансій є лише 7 пропозицій від працівників. Та й ті здебільшого не відповідають вимогам.
Справа в тому, що аграрне виробництво швидкими кроками пішло вперед, відбулось переоснащення галузі, з’явились нові технології. А навчальні заклади залишились зі старою навчальною базою, старими технологіями.
Саме погане матеріально-технічне забезпечення стало головною причиною того, що аграрна освіта страшенно відстала від реального виробництва. І випускникам більшості аграрних навчальних закладів катастрофічно не вистачає практичної підготовки. Наприклад, в коледжі майбутніх механізаторів вчать працювати на старих радянських тракторах, а на практиці аграрна галузь використовує сучасні машини, які оснащені комп’ютерною технікою.
Навчальні заклади не мають можливості купувати таку техніку і змушені проситися на практику до приватних господарств. Але мало хто погоджується. Все-таки техніка надто дорога, а студенти недосвідчені.
Тим не менше компанія AgroGeneration надає свої виробничі потужності, щоб студенти аграрних закладів могли пройти справжню практику і побачити, як працює успішне господарство.
– Ми розуміємо, що десь вони мусять повчитися. Інакше виходить зачароване коло: фахівців немає і не буде, – розповідає керівник Західного кластеру агрооб’єднання AgroGeneration Віктор БИКОВ. – Звісно, для компанії ця практика – задоволення недешеве. Мусимо виділяти техніку, а головне – час наших фахівців. Проте ми знаємо, що це робота на перспективу. Тим більше, що під час практики можемо відібрати кращих. Потім запрошуємо їх до себе на роботу.
З фахівцями вищої ланки – ще складніше. Особливо з агрономами. Щоб оцінити роботу молодого спеціаліста, потрібно щонайменше два календарних роки. А помилки (хоч і кажуть, що на них вчаться) коштуватимуть надто дорого. Тому компанія шукає найбільш здібних та відповідальних студентів, у яких варто вкладати сили та кошти – приглядаються під час практики, радяться з викладачами. Таким чином, наприклад, співпрацюють з Житомирським та Львівським аграрними університетами.
Звісно, вчорашнім випускникам ще далеко до справжніх фахівців, і компанії доводиться й надалі вкладати в них чимало ресурсів. Але такий підхід себе виправдовує.
– Головні агрономи усіх наших п’яти підприємств (у Західному регіоні) – віком до 30 років, – продовжує Віктор Володимирович. – Троє з п’яти головних інженерів – теж до 30 років, так само з механіками, землевпорядниками і так далі. Тобто всі основні спеціалісти молоді за віком, але вже досвідчені. У нас дуже молода команда. Цих спеціалістів ми «вирощували» самі, просували на відповідальні посади з рядових, давали можливість показати себе.
Причому процес навчання не припиняється ніколи. Навпаки, чим вища посада, тим більше треба знань. Навіть досвідчені спеціалісти мусять постійно вдосконалюватися, освоювати нові методи роботи. Бо сьогодні українські господарства конкурують навіть не стільки між собою, скільки з провідними світовими виробниками. І завдання стоїть так: за будь-яких погодних умов отримати запланований урожай, при цьому ще й економити ресурси і берегти землю. Задача зовсім не проста. Щоб працювати ефективно, доводиться застосовувати нові, ощадливі методи обробітку ґрунту, сучасну техніку, впроваджувати точне та органічне землеробство (а це робота з інститутами, лабораторіями), підбирати найкращі для певного регіону сорти, ефективні та безпечні засоби захисту, добрива тощо.
– Тому регулярно проводимо семінари, навчальні програми для наших співробітників. Запрошуємо кращих фахівців України та світу або відправляємо наших спеціалістів для підвищення кваліфікації за кордон, – розповідає Віктор Биков. – Це чималі витрати, але вони себе цілком виправдовують.
Справді, за нинішньої економічної ситуації, коли багато агрокомпаній в країні ледве виживають, а то й взагалі збанкрутували, AgroGeneration почувається дуже впевнено. Кажуть, так ефективно господарювати вдається насамперед завдяки першокласним фахівцям, які працюють в агрооб’єднанні.
Світлана Попович
Джерело: «Селянська Україна» №2(2) жовтень 2015